Адальберт Ерделі

Іван Шутєв

(1933 — 2019)

«Вундеркінд» закарпатського живопису та художник завершальної фази

«То величезне щастя, що мені випало жити і дихати тим повітрям, яке тут панувало, і всі наші художники свято ставилися до своєї справи».

Ерделі А._’Осінній пейзаж з копицею’, 1954, п.о., 102х117_A 1

«Верецький перевал», 1969 р.

Іван Шутєв народився в родині майстра-мебляра. І хоч як би батько не мріяв, що син успадкує його справу, Іван з дитинства тяжів до малювання. За іронією долі по сусідству з батьковою «столяркою» виявилася студія художника Вілмоша Береца. Він і порадив юнаку вступити до Ужгородського художнього училища. На той час там ще працювали всі відомі закарпатські митці. Він мав змогу регулярно спілкуватися з Йосипом Бокшаєм, Адальбертом Ерделі та Федором
Манайлом.

Шутєв одразу ж після закінчення училища взяв участь в обласній виставці – безпрецедентна на той час подія. Його твори вражали й відвідувачів, і фахівців. А вже через рік полотна Шутєва бачили у Москві, Таллінні та Вільнюсі. Попри успіх та талант, молодий артист покинув навчання у Львівському інституті декоративного і прикладного мистецтва, бо «не міг бути там, коли Бокшай на Закарпатті ходить по горах і малює». Тому більшість свого часу Іван проводив біля велетня у мистецтві — Йосипа Бокшая.

Ерделі А._‘Вид на Ужгород весною‘, 1950, п.о., 77х85_A 1

«Весна», 1974 р.

Ерделі А._‘В околицях Рахова‘, 1940, п.о., 98х128_A 1

«Ужоцький перевал», 1987 р.

Іван Шутєв у 23 роки раптово став популярним художником, усе тому, що репродукцію його картини «Під вечір» надрукував журнал «Огоньок». А згодом так само раптово впав з п’єдесталу, коли його виключили зі Спілки художників через алкоголізм. Слава та гроші закрутили молодого митця, а гучні гулянки забирали час та здоров’я. Проте Шутєв був не з тих, хто кориться долі та пасе задніх, і знову здобув свою заслужене визнання та поборов залежність. Його роботи закупили галереї в Торонто, Римі, Швеції, а сам художник здобув звання народного та заслуженого.

В Ужгороді Шутєв мав великий авторитет та зміг прийняти радянський лад, хоча й ніколи не був членом партії. Однак він був вхожим до владних кабінетів та міг користатися зі свого особливого положення.

Три факти про Івана Шутєва:

1. Він намалював чи не всі дерев’яні церкви Закарпаття та створив серію з понад 100 полотен.

2. Галерея Аксельсон поставила Шутєву завдання створити камерну експозицію на тему «Швеція». І художник, що жив серед Карпат, обрав написати море. І йому це вдалося.

3. Художник створив свою версію карпатського пейзажу — електричну, ніби удар блискавки, з осяйними кольорами та ефектами. Він одним з перших почав малювати масштабні полотна, які створювали стереоскопічний ефект гірських масивів.

Ерделі А._’Дворик А. А. Коцки’, 1953, п.о., 55х60_A. Erdeli_’A Yard Of A 1

«Церква_св_Архангела_Михайла_с_Ужок’», 1977 р.

“Карпатським чаєм та травами мольфари лікували тіло та душу. А бабусі та дідусі заварювали своїм онукам вітамінні чаї, які готували з сухих ягід чорниці та брусниці. Це було традицією: ходити збирати листя, гілочки, суцвіття та плоди, аби висушити та підготувати на осінь та зиму запашні чаї. Карпати та полонини щедро віддавали свої врожаї трав, аби люди могли взяти від рідної землі всі її соки та плоди. Тому випити справжнього карпатського чаю, це все одно, що загостювати в теплій хаті самої природи, де потріскує багаття та пахкотить чебрецем і м’ятою. Іван Шутєв часто запарював собі термос ароматного напою та споглядав гори в пошуках нових кольорів. Якщо вам потрібна порція спокою та ароматерапії, ви можете легко приготувати собі гірський чай з чебрецем.

Візьміть 20 г звіробою, 4 г сушених листя брусниці і 20 г листя чебрецю і заваріть суміш у глиняному чи порцеляновому чайничку на 5-7 хвилин. Отриманий настій використовуйте як заварку і перед вживанням розбавляйте водою на свій смак.

29.10.20

Поділитися