Туризм про майбутнє: в Україні позначився Шлях закарпатського живопису
Фрактальна папороть, створена завдяки грі хаосу.
Природні форми – папороті, хмари, гори, можуть бути відтворені через систему повторюваних функцій.
«Шлях закарпатського живопису» — зібрав на цифровій мапі систему повторюваних функцій. Ці природні форми мають визначальне значення для сталого геополітичного розвитку України та східної Європи. Феномен закарпатського живопису — став чимось більшим, ніж просто туристичним напрямком для подорожей. Це новий формат розвитку та збереження національної спадщини.
Як формували маршрут та як він виглядає?
Шлях Закарпатського живопису — це 4 географічні осередки, 20 охоронних об’єктів, 50 унікальних видів флори та фауни і 459 пейзажів, які стали точками на цифровій мапі. Ужанську верховину, Воловецько-Міжгірську верховину, Рахівщину та Мукачево обрали осередками, навколо яких сконцентрувалися основні пам’ятки природи та культури.
За словами Євгена Забарила, СЕО «Культурна платформа Закарпаття» та куратора проєкту, весь маршрут спрямований на естетичне виховання і формувався за традицією культурних маршрутів Європи:
«Ми підійшли до задачі з точку зору методології: буквально шукали відповідь на питання, як має виглядати і за якими принципами має вибудовуватися культурний маршрут в Україні».
В результаті основою Шляху стали пейзажі 10 художників Закарпатської школи живопису. Саме їх роботи надихнули віднайти реальні місця, які писали та зображали митці. Команда проєкту відправилася в експедицію Закарпаттям та розпочала власне дослідження історії феномену закарпатського малярства та життя самих художників.
Так з’явилася ідеї окрім мапи, VR-панорам і маршруту підготувати монографію про життя і творчість самих художників. Адже досі в Україні не було жодної ґрунтовної праці, яка б пояснювала сам феномен Закарпатської школи живопису. Науковим керівником та автором монографії виступив мистецтвознавець Михайло Сирохман. І під час презентації проєкту він представив книгу «Шлях закарпатського живопису», яка оповідає про одразу 10 художників та унікальне явище закарпатського малярства:
«Можна було зупинитися виключно на пейзажах. Але проєкт має й освітню мету, тому треба було дати базовий контент про художників. Загострити увагу на тому, як ці художники започаткували цей феномен закарпатського малярства, як вони його вичерпали та закінчили. Дивним є те, як кожен із цих митців зміг вичерпати це явище, інтерпретувати та взяти все, що міг від Карпат».
Надруковані книги – будуть надіслані до українських академій мистецтв, бібліотек найбільших галерей країни. І це лише перший етап, адже ми вже подали заявку на наступний грант від Українського культурного фонду. Аби мати змогу випустити ще більше книг та відправити їх в місцевості, які зіграли провідну роль у формуванні стилю художників, їх творчості та розвитку Школи. Усе задля того, аби зберегти історичну пам’ять. Адже основною метою Шляху став розвиток сталого туризму:
«Якщо в нас є герої, ми їх маємо заявляти, якщо в нас є унікальність, ми маємо її показувати» — Євген Забарило, куратор проєкту.
Як же пейзажі трансформувалися в мапу, за якою кожен охочий може мандрувати Закарпаттям?
Було здійснено 8 експедицій територією Закарпаття – загальною протяжністю 5329 кілометрів завданням було інтегрувати унікальний український культурний код в цифровий формат, представити все в інтернеті. Показати історію людей, які cвоїми роботами буквально фільмували, фіксували всі унікальні місця Закарпаття і вкрили практично всю його територію: «Ми хотіли спочатку показати людям — ось пейзаж, а ось цей ракурс. Але це неможливо, ці місця практично зникли. Можливість побачити хоча б великі об’єкти, такі як Полонина Руна, наприклад, через призму живопису — те завдання, яке ми ставили перед собою».
На мапі поєднали точки, де малювали художники з біологічними, гідрологічними пам’ятками найвищого рівня — такими, де, наприклад, ростуть рослини з Червоної Книги. Це ті території, де можна побачити ландшафти з полотен та фізично піднятися на них. Мапа представляє одразу три виміри кожного окремого місця: саму картину, яку малював художник, історію реального місця та живу історичну пам’ять людей, які зараз цю землю оберігають.
Як власне охороняти цю спадщину розповіли співзасновники київської архітектурної майстерні «Форма» Ірина Мірошникова та Олексій Петров. Вони займаються міжнародними проектами реновації і багато працюють із збереженням культури в Україні та світі. За їх словами, сталий туризм — це такий формат, яки дозволяє зараз жити повним життям та користуватися спадщиною так, аби не ставити під загрозу можливість майбутніх поколінь жити так само. Саме тому для того, аби розвивати туризм, варто враховувати всі фактори, які сформували територію. А це історія, природа, використання, активності — і все це необхідно брати до уваги, перш ніж починати будь-яке будівництво та реконструкцію на Закарпатті чи деінде: «Для того, щоб імплементувати щось нове, треба розуміти старе і фактори, які цю територію формували».
Саме такий підхід стане ключовим на другому етапі проєкту. Адже в планах кураторів розвивати сталий туризм і для цього необхідне стратегічне планування та реальна мапа дій, яка врахує всю унікальність середовища та культурної спадщини.
Бо як під час презентації наголосив Іван Ілько, художник та останній носій методології закарпатської школи живопису: «З’явилася надія, що щось робиться. Якщо ми хочемо зберегти те середовище, в якому ми живемо і яке любимо, ідеї та реальність мають збігатися. Потрібне фінансування. Сподіваюся, що це вдасться. І приємно, що є люди, яким не все одно, що коїться на Закарпатті».
Проєкт отримав підтримку і від Обласної державної адміністрації. Олег Коцюба — перший заступник голови Закарпатської ОДА — відмітив: «Мені приємно, що саме представники громадянського суспільства долучаються до таких стрижневих напрямків розвитку закарпатського краю. Потреба в естетичному туризмі не менша за інші напрямки. І адміністрація готова надати будь-яке сприяння».
Пан Коцюба відзначив, що адміністрація підписала лист до Офісу Президента, Державного агентства розвитку туризму, Міністерства захисту довкілля та Міністерства закордонних справ з проханням створити робочу групу та оголосити наступний рік роком Адальберта Ерделі та Йосипа Бокшая — засновників Закарпатської школи живопису. Адже наступного року їм обом виповнилося б 130 років. І це стало би логічним продовженням роботи над Шляхом закарпатського живопису та великим кроком у напрямку розвитку сталого туризму в Україні. Що ж, можливо, наступного року ми зустрічатимемо туристів з Європи та зможемо представити їм унікальну історію Закарпаття та мистецького феномену, який дозволив українському живопису зайняти своє місце на світовій мапі імпресіонізму?
Проєкт ініційовано ГО «Культурна платформа Закарпаття» та реалізується в рамках партнерської програми «Культура. Туризм. Регіони» від Українського культурного фонду, Програми USAID «Конкурентоспроможна економіка України» та Офісу розвитку малого та середнього підприємництва/SME.DO при Міністерстві розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.
Партнерами проєкту виступають Закарпатська обласна державна адміністрація, Мистецький центр ILKO Gallery та ТОВ «ЄВРОБУД МОЛЛ».
Детальніше про проєкт:
На сторінці Instagram https://www.instagram.com/carpathians.artroad/
на сторінці Facebook https://www.facebook.com/artroad.digital
та сайті https://artroad.digital/
