Гори нас захищали віками – тепер нам потрібно гори захистити!

Силами українців і міжнародної спільноти захистити Боржавську полонину і Свидовецький хребет 

Свидовець і Боржава – це два регіони, окремі країни гірські. Якщо людина колись захоче побачити чудо, то вона його там побачить, але якщо з Свидовцем зробити те, що планують  – то людина більше чуда не побачить. 

Унікальні ландшафти – є природним багатством України. Полонинський хребет: Рівна, Красна, Боржава, Свидовець, 

Чорногора. 

Радянський режим, у свій час, екологічно понівичив військовими об’єктами: полонину Рівну і Боржаву забудувавши військовими локаторними станціями, полонину Красну перетяв газопровід.

Свидовецький хребет не зазнав впливу людини на своє середовище у радянський час, тепер йому загрожує людське втручання. 

Сьогодні захист Свидовця – це тест на людську якість! Ми маємо зберегти ці окремі природні країни.

Під полонинами є карпатські дерев’яні церкви

Мапа шляху закарпатського живопису

Село Кострино – церква Покрови Пресвятої Богородиці, належить до видатних пам’яток української народної архітектури.

Фото 1920 року зробив чех Флоріан Заплетал – один з перших європейських відкривачів об’єктів української сакральної архітектури, за період “чехословацького 20-річчя” чотири десятки чеських художників малювали закарпатські дерев’яні церкви. Сьогодні до церкви прибудовано “дерев’яну халабуду”. Пагорб з церквою протримався 300 років недоторками до сьогоднішнього часу

День гір 2020, мистецький центр “ILKO Gallery”. Михайло Сирохман , село Кострино – церква Покрови Пресвятої Богородиці.

Село Гусний – Миколаївська церква, територія бойківських церков. Є пам’яткою архітектури національного значення.

В 1930 році у церкві в селі Гусному священиком був Золтан Шолтес.

Шолтес – відомим художник, що увійшов до плеяди митців які створили “феномен закарпатського живопису“. Серед його робіт є зображення дерев’янної церкви в Гусному. У селі збереженні ікони, які були намальовані ним

Сьогодні церква оббита бляхою і схожа на панцерник

Село Гусний – Миколаївська церква, територія бойківських церков. З архіму Сирохмана М.

В Україні залишилося дві церкви лемківського стилю – одна в Ужгороді, друга у Києві. Ще три церкви були порятовані вивезенням до Чехії у період Чехословаччини від знищення. У 1972 році Шелестівську лемківську церкву св. Архангела Михаїла перевезли до Ужгорода, в Закарпатський музей народної архітектури та побуту. 

Лемківські церкви – це поєднання карпатської пірамідальної структури, української і західної барокової вежі у динамічну архітектурну композицію.

Село Плоске – церква Покрови Пресвятої Богородиці, друга лемківська церква яка у 1974 році була перенесена до «Національного музею народної архітектури та побуту України» у місті Києві.

З архіву Михайла Сирохмана

Село Глинянець – лемківська церква святого архангела Михайла. В 1931 р. перевезена із с.Глинянець в місто Кунчіце-під-Ондржейнікем (Чехія) 

Шутєв Іван ” церква св.Архангела Михайла” (с.Глинянець) 1987 рік, фото з архіву

У селі Великі Лучки було збудовано церкву св. Михайла, згодом її перенесли у село Медведівці, а звідти – у Прагу.

У газеті «Руський вісник» за 7 вересня 1924 р. оголосили про продаж церкви, збудованої з чистого дуба. Громада отримала 1000 чехословацьких корон, і в 1929 р. відбулося перевезення церкви до Праги.

У Празі церкву встановили в парку Кінського, на високому пагорбі Петршіна й урочисто відкрили 10 вересня 1929 року з нагоди 10-річчя входження тодішньої Підкарпатської Русі до Чехословаччини. 

У листопаді 2020 року – церква згоріла.

Фото Михайла Сирохмана. Вигляд церкви св. Михайла у місті Прага після перевезення 

Бойківський стиль, лемківський стиль – це етнографічні стилі названі відповідно до етнографічних груп горян карпатських. На Закарпатті є дві класичні гуцульські церкви – перша в селі Ясіня, друга в урочищі Плитоватий (село Лазещина).

Село Ясіня – церква Вознесіння Господнього (Струківська). З 2013 року включена до Списку світової спадщини ЮНЕСКО

Фото Сирохмана М. Село Ясіня – церква Вознесіння Господнього (Струківська). З 2013 року включена до Списку світової спадщини ЮНЕСКО

Село Лазещина (урочище Плитоватий) – Петропавлівська церква. Церква і дзвіниця утворюють чудовий ансамбль класичної гуцульської архітектури, але в 1995 році обидві споруди, на жаль, вкрили бляхою. 

На другому слайді представлена картина на якій церква зображена у 1979 році

Фото Сирохмана М. Урочище Плитоватий Петропавлівська церква

Село Чорна Тиса – церква Успіння пр. Богородиці.

Єдина гуцульська церква з бароковими формами (загалом було шість таких церков). Візуально ефектна церква яка складається з вежі і простого чотиригранного шатрового верху. Сьогодні повністю знищена.

Фото Сирохман М. Село Чорна Тиса – церква Успіння пр. Богородиці.

Село Майдан – церква Святого Миколи Чудотворця. Чудова споруда з високим готичним шпилем над низькою вежею без підсябиття належала до кращих пам’яток народної архітектури. Церкву спалено в 1974 р. за сценарієм тогочасної місцевої влади.

Село Майдан – церква Святого Миколи Чудотворця. Фото з архіву Сирохмана М. Фото картини Шутєва І.  “Церква Святого Миколи Чудотворця” 1963 рік

Село Ялове – церква Вознесіння Господнього

У Яловому стоїть дерев’яна церква з групи підстилю барокових церков Воловеччини (верхньої течії Латориці) невелика група з 5-ти церков. Всі походять за виникненням у часовому проміжку в 25 років, останні роки 19-го століття – перші роки 20-го століття. Цей стиль зазнав найбільш деструктивних перетворень.

Село Ялове – церква Вознесіння Господнього. Фото з архіву Сирохмана М.

Село Тишів – церква Вознесіння. Сьогодні оббита бляхою.

Село Нижнє Селище – церква святої матері Параскеви, в 1936 році церкву було перевезено в містечка Бланско в Чехії.

Село Олександрівка – церква Святої Параскеви

 Церква розмальована всередині, таких дерев яних церков в Україні всього 15, половина з яких знаходиться на Закарпатті

Михайло Сирохман. День гір мистецький центр “ILKO Gallery”

День гір 2020 рік

Культурна спадщина на території українських Карпат

Фото: Віталій Маріаш